Пт, 22.11.2024, 19:38
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Чи потрібен цей модуль
Всего ответов: 355

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Проза
 

Відгомін втомленого дня

Повіяло холодним, не приспаним вітром. Опецькувате, сіре небо давить зимовою важкістю, змішуючи буденні думки з маленьким приморозком. Ритмічно стукають каблуки викрешуючи по ледь примерзлому асфальту пухкі іскорки снігу, вистукуючи якісь свої романси не згірш кастаньєт. Поспішаю додому. З кожним квапливим кроком у голові спалахує думка, що дорога невпинно зменшується і от-от дійде до свого логічного кінця. А мені, наче тому трішки призабутому філософу хочеться поспішати повільно – прагну добряче закутатись в липке снігове варення слабкої зими.

   І, начебто, ніякої цікавої візії не простежується в благенькій мокрій погоді, у знайомих очах одноманітних перехожих , у монотонних звуках, необтяженого важкою працею,  рідного селища. Але підбори напевне знаючи забаганки господині зумисне втомлюють ноги, тим самим сповільнюючи мою швидку ходу. Лінивими струмками хляпотить, ще вранці декорована сріблястим холодом, снігова каша. Дерева навіть не збираються вкриватись платиновими панцирами морозів, а ще не померкла осіння травичка нахабно їжачись свої чубчики по узбіччях. І тільки зрубані, ще майже живі ялинки та непомірні черги у всюдисущих крамницях натякають про наближення різдвяної казки. По ідеї, я вже навіть не поспішаю. Невагомі згадки про кумедні моменти майже промайнулого дня змушують загадково посміхатись, а подекуди навіть зриватись безпричинним сміхом. Сірі чобітки тим часом, з точністю метролога упевнено міряють звичний маршрут, тому що думки про це вже не дбають.  Вони заснули на фоні однотонного вогкого пейзажу і прокинулись у розворушеному сніжинками  ілюзорному світі.

Дітлахи наївно намагаються пустити санчата по незмужнілому снігові, а мені хочеться за звичкою «політати» на улюбленій ковзанці. Але вже біленькими метеликами з червоними краплинками розквітлих вазонів мерехтять знайомі рідні вікна. А каблуки цокають, наче швейцарський годинник, відганяючи подалі мрійливі силуети запорошених фантазій.

 

 

 

 


Додав: Rodzunochka (27.02.2012) | Автор: © Вікторія Фещук
 
Розміщено на сторінці: Проза, Фещук Вікторія

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2129 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
avatar
1 Roksa • 21:27, 27.02.2012 [Лінк на твір]
Ой, яка гарна замальовка!!! Особливо ЗМУЖНІЛИЙ І НЕЗМУЖНІЛИЙ СНІГ.То Ви ще і прозаїк талановитий! Дай Боже Вам натхнення і розкрилля для творчості! 55555
avatar
2 Rodzunochka • 21:38, 27.02.2012 [Лінк на твір]
Дуже тішить, що ви такої високої думки про мою творчість. Отже я на правильному шляху happy Щиро вдячна вам за поціновування happy
avatar
3 InhearT • 23:36, 27.02.2012 [Лінк на твір]
Вікторіє,гарний твір!:)
давненько на сайті гарної прози не було..))
дякую!:)
avatar
4 Rodzunochka • 18:26, 28.02.2012 [Лінк на твір]
Немає за що. Спасибі й вам за прочитання happy


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz