Пт, 22.11.2024, 22:50
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Сторінка "ПОЕЗІЯ та ПРОЗА" завантажувалась:
Всего ответов: 216

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Філософам
 

ЖИТТЄСИЛА

ЖИТТЄСИЛА

Валя Савелюк :: ЖИТТЄСИЛА


«Земля  віддасть  своїх…»

але  ЯК  саме?..
усі  –  великі  і  малі,
ми  будемо,
на  заклик  сУрми,
що  з  неба  владно  
й  радісно  заграє!  –
в  життя  
випростуватись  з-під  землі
такими,  
як  оце  в  нас  є,
м`язо-кістковими  
воскреслими  тілами?..

--То  чиста  вигадка,  --
засумнівається  Хома,  --
бо  прецеденту  
поки  ще  нема…

Хома,  Хома…
так  стережеться
жарту  чи  обману,  
що  не  повірить  в  чудо
істинне,
допоки  не  застромить
пальця  в  рану…  

а  прецедент,  насправді,  є:
хто  око  має  –
спостеріга-є…

все,  що  цвіте  –
улітку,  чи  під  осінь,
собі  лиш  притаманний  
плід  приносить.
плід  –  то  побічне,
тимчасове,
всіляким  плодоїдним  вигода.
а  для  рослин
великий  смисл  плода  –
в  насінні…
обітниця  Життя  нового
у  щовеснянім
сонце-воскресінні:

«…хто  не  посіється,
той  не  зійде»:
Хомо!  згадай,
від  Кого  чув  таке,
і  де?..

якась  перчина,
чи  капустина….
городнє
або  дике,  неприбОркане,  зело  –
зійшло,  росло,  цвіло,  
себе-ідею
в  зав`язь  зав`язало,
достигло  –
відбуло  й  зів`яло,  
і  в  землю-матінку  лягло:
само  себе
посія-ло…

життя  рослини
перепливає  Лету  білу  
заледенілу  –
поховане
в  ковчегу  насінини,
в  землі  сирій
сном  вічним
непробудно  спить,
аж  поки  сурма  
з  неба
засурмить…  

зачувши  з-під  землі
в  сигналах  Зову
ім`я  своє  –
кожне  Життя  
себе  упізнає…  
пригадує…
прокльовує…
на  заклик  радісний  
Небесної  Любові
зо  сну,  
здавалось,  вічного,
встає…


спочатку  
на  долоні  й  на  коліна
зіпнеться  кволо,
майже  півсвідомо,
тонесенько!  –
бліда,  
надвоє  перегнута  нить…
замре  на  мить,
подумає:
мене…  зовуть  Додому…

постоїть  так,
збереться  з  духом,
тоді  упевненим  
рішучим  рухом
розІгнеться,
діставши  з  під  землі
долоні,
докупи  складені
у  жесті  молитовнім…

за  тим  –
у  захваті  любовнім
долоньки  
щиросердно  розгорнЕ:  
--  я  тут!
бо  Ти  покликав,  Господи!    
мене….

отак  і  ми,
посіявшись,
зійдЕмо  з-під  землі
на  поклик  Бога!

…Хомо,  утримайся,
помовч,
цьогораз
не  речи  
нічого…


Додав: LedyDelfin (02.03.2012) | Автор: © Валентина Савелюк
 
Розміщено на сторінці: Філософам, Релігія, Савелюк Валентина

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2575 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 

Ключові (?): Зело, Поклик, вічний сон, ХОМА, плід, насіння, сурма, земля

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 8
avatar
Перепливає заледенілу Лету білу
Й сам Людина,
Душа її, бува, теж довго спить,
А потім враз прокинеться і крильми
У небо синє
Схоче в мить злетіть
На поклик Бога...
avatar
2 LedyDelfin • 13:56, 02.03.2012 [Лінк на твір]
тут ми з Вами, пані Валькіріє, однодумці... Людина також, поспить-поспитьт у землиці, а тоді, на поклик Бога -- повернеться "додому" в тілі своєму, збереженому... є у святому писанні момент, де йдеться про час, коли всі постануть в тілах, хто б де не поховався -- земля оддасть своїх, вода -- своїх, вогонь -- своїх... великий момент! уявити собі! цікаво... як розсада майбутнійх овочів, що зараз сходить у мене на підвіконні....
дякую Вам за все, люба Валькіріє... respect
avatar
3 nasvictor • 22:04, 02.03.2012 [Лінк на твір]
У чому смисл життя? Хтось задумується, хтось шукає себе чи шукає Бога...А більшість так і відходить, зовсім і не задумуючись НАВІЩО ВОНИ ПРИХОДИЛИ У ЦЕЙ СВІТ?
avatar
6 LedyDelfin • 08:02, 03.03.2012 [Лінк на твір]
всі ми приходимо у земну нашу "школу" аби засвоїти власний урок... кому не вдасться -- той повернеться, щоб повторити пройдене... сумно? але не безнадійно... є така теорія...
дякую... :)
avatar
4 мартин • 00:44, 03.03.2012 [Лінк на твір]
«…хто не посіється,
той не зійде»:
Питання тільки в тому ,
чи кожен зерна у полові віднайде,
щоб не насіяти по собі бур*яну,
не виплекати нивоньку сумну...
Тож скільки ще потрібно змін у поколінь,
щоб досягти три четверті прозрінь,
всі зерна стали б лиш елітні,
засіялись не в мерзлоту, а в теплоквітні... 55555 hands up
avatar
5 LedyDelfin • 07:52, 03.03.2012 [Лінк на твір]
любий пане Мартине, Ви, бачу, лицар трішечки печального образу :)... стосовно зерна і полови... Ви праві, але оскільки всі ми маємо безсмертні душі, то відсоток сходів (проростань в смислі) на заклик Сурми буде без втрат... на всіх нас з однаковою любов"ю дощ іде і Сонце світить...
рада візиту Вашому і словам Вашим...
avatar
7 Roksa • 20:41, 03.03.2012 [Лінк на твір]
"постоїть так,
збереться з духом,
тоді упевненим
рішучим рухом
розІгнеться,
діставши з під землі
долоні,
докупи складені
у жесті молитовнім…"
............................................
Сильні ж які образи, Валентино. Ваша поезія глибока для пірнання думки.Дякую Вам!
avatar
8 LedyDelfin • 22:41, 03.03.2012 [Лінк на твір]
дякую, люба пані Roksa! за словами Вашими завжди бринить світло душевне... yes


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz