літнє Той вітер зваблював і пестив й пригортав, І виціловував уста мої і очі. Лишив мене спокусник опівночі, шукала – де ж він? Спав… Заснув на верболозі, як дитина, розкинувся розморено в гіллІ, забув , бешкетник, пустощі свої, а все було красиво і невинно…
Нікому не скажу про нашу гру. Щаслива , зацілована, всміхнуся, душею я до ранку доторкнуся, додому через літечко піду.
Вітаю вас на нашому сайті! Вірш мені сподобався дуже, і тому ставлю вам відразу Бажаю наснаги і з нетарпінням чекатиму нових віршів.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️
у Вас 
0
Бажаю наснаги і з нетарпінням чекатиму нових віршів. 