Вт, 05.11.2024, 10:29
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1047]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2698]
Вірш-пісня [545]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [269]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3384]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [314]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [907]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Що є загрозою розвитку української мови?
Всего ответов: 497

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Філософам
 

ДУША І ДЗЕРКАЛА


на  переході
знаків  гороскопа,
в  обіймах  ворога  
одвічного
і  мізантропа,
в  часи  розпусти,
ґанджи  і  пороків,
в  часи  розбещеності,
вад  і  лже-пророків
душа  втрапляє
у  привабливе  сильце,
як  сонце
допитливим  
втрапляє  промінцем  
в  картонну  рурочку
дитячого  калейдоскопа…

там  пучка  підфарбованого  скла
і  дзеркала…

там,
у  обмеженім  
кружальці  денця,
крізь  папірець    
цупкий  напівпрозорий,
у  рурці,  сподом
перевернутій  до  сонця  –
чарівне  сяйво
штучних  кольорів:
небачені  суцвіття  і  узори!
…подібно  світ  наш,
що  стоїть  на  голові,
всю  срамоту  
задерши  вгору.

змагальність,  
переваги,  перегони,  
яскравих  конкурсів
павукобаночні  закони,
халіф-на-часні  визнання…
софіти  й  заздрощі,
хула  і  похвала  –
глузують  з  нас
калейдоскопні  дзеркала…

ми  різні  всі,
і  своєрідно  всі  хороші:
чи  варті  гідності  
людської
слава  й  гроші?

але  –
привабливі  узори  зла…
та  я  про  інше:  
тут  –
душа
і  дзеркала…


душа  од  Світла
у  сутінки  земні  прийшла,
і  знає,  
Світло,  
допитливу  її
й  охочу  до  знання,
у  точці  Простору  
означеній
назад  чекає…

коли  душа
скидає  тіла  строї,
то,  може,  й  засумує    
враз
на  мить…
буває,  часом,  
що  й  заплаче  –
аж  поки  Світла,
роззирнувшись,
не  побачить.
тоді  зрадіє
і  на  Світло  рідне,
проз  темряву  чужу,
воро-жу,
без  сумніву  
летить…

як  провеснем
до  рідних  берегів  
лелека…

і  саме  тут  
чатує  
небезпека.

холодним  блиском
кличуть  дзеркала…

так  близько  й  звично
мертве  світло
світить,
як  промені  
німі
земних  софітів…

і  йде  душа,
заблукана,
на  той  підступний  блиск:
чи  мають  дзеркала
який  
од  того  зиск?...

спішить
на  звичний  блиск
душа  роззута…
і  ні  покути  в  тому  блиску,
ні  спокути…
бо  дзеркало  –
то  тільки  скло
і  амальгама…
творіння  рук,  розсудок,
ремесло…
душі  безсмертній  –  пастка  і  тюрма…
бо  простір  
задзеркалля  –
гра  тіней,  омана:
ні  світла,  ані  простору
у  склі  дзеркальному  нема.

сама  блукає  
в  лабіринті  ілюзорнім
душа  ув`язнена  
і  плаче…
утративши  Безсмертя  
і  Життя  –
ані  туди,  ані  сюди
стежок  не  бачить:
є  каяття,  немає  вороття.

…колись  мої,
веселі  і  сумні,
скінчаться  дні:
як  не  потрапити
душею  у  сильце,
Заступнице!
одкрий  мені!...

за  миттю  –  мить,
за  миттю  –  мить
Заступниця
у  відповідь  мовчить.
та  я  без  сумніву  
вслухаюсь  знову  й  знову,
і,  врешті,  відчуваю
в  серці
Слово:

«…Світло  Живе
тебе
на  ймення  назове:
Любов
всерозуміючу  спізнаєш  –
не  заблукаєш…»

Заступнице!
вовік  між  жонами
Благословенна  Ти!
Ковчег  Спасіння,
символ  Чистоти,
молитвами  не  погордила
в  дні  скорбо-ти…
я  вірю  й  знаю,
як  себе  знайти,
куди  ТОДІ
роззутою  іти:
поміж  калейдоскопів  і  дзеркал  –  
не  заблукати…


Додав: LedyDelfin (07.03.2012) | Автор: © Валентина Савелюк
 
Розміщено на сторінці: Філософам, Релігія, Савелюк Валентина

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2515 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 

Ключові (?): Дзеркала, слава, Скло, гроші, гідність, Калейдоскоп, узори, Душа

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 8
avatar
Колись, кільканадцять років тому я так писала про дзеркало...

Вишу собі й дивлюсь на речі,
Вглядаюсь в простір і людей:
Обличчя, спини, руки, плечі,
Мигтіння світла і тіней...
Я, наче око, споглядаю
І відкриваю правди суть,
В реальність двері прочиняю
Усім, що в мене зазирнуть.
Я не жорстоке - а правдиве,
Я – наче тінь чиясь німа,
Не можу там зробити дива,
Де вже давно його нема.
Тому не слід мене картати
І зневажати теж не слід,
Бо я лиш можу показати
Таким, як є, реальний світ...
avatar
2 LedyDelfin • 22:49, 07.03.2012 [Лінк на твір]
дякую, люба пані Наталю -- Ви приходите і засвічуєте усі мої 5 сердець! без Вас вони так і залишались би неосвітленими.... yes
avatar
В мене на це немає слів... shy
avatar
А ти знаєш - що є в нас основою?
Що є сенсом Господнього промислу?
Кожен день нас усіх проскановують -
Наші думи, бажання і помисли.
Залишається грань незбагненою
Поміж світлом і тінню одвічними,
Наша кров, протікаючи венами,
Нам життя по краплині відлічує.
Стерто грані між днями і ночами,
Між гріхом, що вростає у праведне.
Що нам зорі ясні напророчили?
Постелили б собі, якщо знали би...
В цьому світі, зневірою зморені,
Йдем наосліп крутими стежинами,
І душа, мов землиця незорана,
Прагне трішки зігрітись... Людиною.
І нічого у цім дивовижного,
Бо єдиною, всім зрозумілою,
Є любов, що даруємо ближньому -
Мова Бога і Всесвіту цілого!
avatar
"сама блукає
в лабіринті ілюзорнім
душа ув`язнена"- plus1
Правдиво і тонко hands
avatar
6 мартин • 00:39, 08.03.2012 [Лінк на твір]
поміж калейдоскопів і дзеркал –
не заблукати…
В пречистий Рай позбувшись всіх лекал
Дорогу всім би відшукати!
55555 hands up flowers-3 flowers-3 flowers-3 flowers-3 flowers-3
avatar
7 Roksa • 01:04, 08.03.2012 [Лінк на твір]
Заступнице!
вовік між жонами
Благословенна Ти!
Ковчег Спасіння,
символ Чистоти,
молитвами не погордила
в дні скорбо-ти…
я вірю й знаю,
як себе знайти,
куди ТОДІ
роззутою іти:
поміж калейдоскопів і дзеркал –
не заблукати… hands hands hands hands 55555
avatar
дуже!!!!!!!! up up up
5!


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect


leskiv: Щиро дякую. s-7


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz