Не треба вже нікому сліз, які пролиті за стіною, коли життя котилось вниз, куди ніхто не прийде за тобою. Не треба вже нікому слів, які поніс з собою вітер туди - в долину вічних снів. Тих слів, що з пам'яті ти витер. Твоя вина тепер не грає ролі і доказів ніяких вже не треба. Ми спишем все на примхи долі, щоб відпустити сум до неба. Усе закінчилось! Ну, і нехай! І так не відродити вже бажання, яке створило наш з тобою рай і розпалило в нас кохання. 2010р.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0
