Не треба вже нікому сліз, які пролиті за стіною, коли життя котилось вниз, куди ніхто не прийде за тобою. Не треба вже нікому слів, які поніс з собою вітер туди - в долину вічних снів. Тих слів, що з пам'яті ти витер. Твоя вина тепер не грає ролі і доказів ніяких вже не треба. Ми спишем все на примхи долі, щоб відпустити сум до неба. Усе закінчилось! Ну, і нехай! І так не відродити вже бажання, яке створило наш з тобою рай і розпалило в нас кохання. 2010р.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️