Коли цвіте за вікнами жасмин, З тонких гілок пелюстя напівсонне, Немов пуанти ніжних балерин, Злітає вниз і на вітрах холоне.
І доторкає запахом п'янким Душі моєї струни перемлілі... Холодним сріблом зрошують зірки Ці пелюсткОво-білі заметілі.
Коли цвіте за вікнами жасмин, Невже й тобі у ніч таку не спиться? В тонку щілину атласних гардин Жевріє місяць, мов руда лисиця.
І може й добре, що кохання плин Нам доведеться нарізно збагнути... О, як цвіте, як пахне той жасмин, Аж віддає краплиною отрути!..
|