Потепліло
Потепліло. Свято. Голосний Шле привіт природа всьому світу; Чи таке щасливе вічне літо, Що не починається з весни? Потепліло. Сонячні вуста Злизують не сніг, а росяницю… Може, то все Богу тільки сниться – Цей премилий, березневий стан? Не придумав цю весну простак. Зажмурились вранці оченята: Ця весна не перша й не десята – А здається, ніби вперше так. І немає радості кінця; Вже й земля запахла першоцвітом!.. От би ще рука твоя тендітна Притулилась до мого лиця. 20.03.2012 р.
Додав: micado32 (20.03.2012)
| Автор: © Володимир Шевчук
Розміщено на сторінці : Вірші про природу
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1662 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 9
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Ludmilka : Чудовий вірш!!! Дуже сподобалось!!! Дякую!
kraynyuk46 : Дякую за вірш, пані Таміло! Ваша правда, "кровосісі" нашої Неньки ще не перевелися, і чи переведуться взагалі. ***Вітаю з Новим роко kraynyuk46 : Дякую, пані Таміло! Вітаю Вас з Новим 2026 роком! leskiv : Дякую. Писала вірша, думаючи про міндічів(бліх) у нашій країні, які не дають Україні (Коту) нормально жити.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА