ПІД АРЕШТОМ - Для мене поезія

Всього коментарів: 37
Порядок виводу коментарів: 1Спам 1 характерник • 21:19, 23.09.2012 [Лінк на твір] ...хочеш побачити у собі людину - заплющ очі... 1Спам 2 Валькірія • 21:25, 23.09.2012 [Лінк на твір] Заплющуючи очі, можна стільки всього розгледіти, і не лиш Людину... Дякую, що завітав! 1Спам 3 характерник • 21:26, 23.09.2012 [Лінк на твір] ...але якщо людина є, то точно побачиш))хай!! 1Спам 4 Валькірія • 21:53, 23.09.2012 [Лінк на твір] А чому ти думаєш, що я її ще не побачила? 1Спам 5 характерник • 22:01, 23.09.2012 [Лінк на твір] ...я не про тебе 1Спам 6 Валькірія • 22:10, 23.09.2012 [Лінк на твір] часом не про себе?... 1Спам 10 характерник • 22:52, 23.09.2012 [Лінк на твір] ...)ага...про себе...як очі заплющу - бачу, на трьох соображають))) 1Спам 12 Валькірія • 23:02, 23.09.2012 [Лінк на твір] На трьох? Це ти про те, що я подумала? 1Спам 13 характерник • 23:07, 23.09.2012 [Лінк на твір] ...о така вона, творчість)) 1Спам 14 Валькірія • 23:08, 23.09.2012 [Лінк на твір] 1Спам 15 характерник • 23:15, 23.09.2012 [Лінк на твір] ...радше отак 1Спам 7 Rodzunochka • 22:40, 23.09.2012 [Лінк на твір] Й понад усе не плутатись в вітринах, Не промінять безцінне на пусте. Озвуться болем крадені картини, Коли їх на плакати продасте. 1Спам 8 Валькірія • 22:47, 23.09.2012 [Лінк на твір] Дякую, Вікторіє, за твої завжди такі влучні та мудрі слова! 1Спам 9 Koshkina • 22:51, 23.09.2012 [Лінк на твір] Гарний , зворушливий вірш,п.Наталія, Але мені не сподобалось слово _гвалтуєм 1Спам 11 Валькірія • 23:01, 23.09.2012 [Лінк на твір] А мені як воно не подобається, як би Ви лиш знали... 1Спам 16 Roksa • 00:17, 24.09.2012 [Лінк на твір] Наталочко, дорогенька, дякую за цю відвібрацію та удосконалену думку. Розкрилля Тобі поетичного!!! Дякую за вірш! 0Спам 17 Валькірія • 09:36, 24.09.2012 [Лінк на твір] Роксоланочко, люба сестричко з далекого краю, це знову той випадок, коли мого віршика не було б без Твого світлоносного втручання! Дякую, що надихаєш і окриляєш! 1Спам 18 LedyDelfin • 09:44, 24.09.2012 [Лінк на твір] люба Наталю, це не просто прекрасний і сповнений понад небесної сили Твір, це -- конституція... внутрішній закон... кодекс Честі... але, чи читають такі "програмні" речі ті, до кого насамперед цей заклик "п"ється"... думаю, читають, але на власну адресу не сприймають... власне, то вже не справа Поета... то вже -- Божий промисел... Ти своє сказала, отже ЗРОБИЛА... візьму собі у закладки... гарний у Вас із Роксоланою "дует" вийшов... 1Спам 20 Валькірія • 10:23, 24.09.2012 [Лінк на твір] Люба Валю, кожне слово, у яке ми вкладаємо живу справжню емоцію - РОБИТЬ у цім світі певні зміни, чи будуть вони на краще, чи ні? - покаже Час. А Роксолана і справді має дивовижну властивість ( не одну, звісно) - надихати. Дякую Тобі за такі теплі слова, хочу вірити, що зерна проростуть... 2Спам 19 Мурашка • 09:45, 24.09.2012 [Лінк на твір] Знаєте,п.Наталю,читаю ваші вірші і намагаюсь зрозуміти (та ,певно ,так і не зрозумію,бо це є ключ вашої майстерності) ,що ви відчуваєте пишучи такі морольно звеличені вірші? Вірш дуже сподобався ,хоч ідея в нього з таїнкою,яка відомо тільки вам (я угледіла тут двосторонню ціль написання,можливо ,я помиляюсь).Хай щастить! 1Спам 21 Валькірія • 10:28, 24.09.2012 [Лінк на твір] Знаєте, Галинко, коли я пишу - моєю не лиш рукою, а й свідомістю наче Хтось керує, дуже часто я сама дивлячись на написане, запитую себе - ну звідкіля такі думки могли з"явитись у моїй голові? Яка моя таємнця? Я просто вмію ЧУТИ... а ще дуже хочу, аби мене деколи "споживали, як їжу"... 2Спам 22 Мурашка • 12:26, 24.09.2012 [Лінк на твір] Повірте,ваші вірші є "духовною пищою" для багатьох. 1Спам 23 Валькірія • 12:39, 24.09.2012 [Лінк на твір] Не для всіх, Галинко, от щойно мені сказали тут, що я пишу "зарозуміло" і це не для всіх, особливо не для тих, які не пишуть віршів... Це звісно не показник, бо маю насправді сотні відгуків від простих людей, які читали мою збірку, вчились по ній і яким там все зрозуміло. Це той випадок, коли на кожен товар є свій покупець, адже ніхто з нас не може всім подобатись... а ще часто між людьми трапляється таке явище, коли чиясь досконалість чи перевага у чомусь сприймається вороже і навіть ненависно, та це від слабкості, адже лиш мудрий захоче вчитися у мудрішого, а не буде намагатися затоптати його у болото... 1Спам 32 LedyDelfin • 20:06, 24.09.2012 [Лінк на твір] щось там у приваті, видать, сталося... приблизно зрозуміло... стосовно жорсткості -- ДОБРО має бути з кулаками, не ми це вигадали... інакше ДОБРО те зітруть з лиця землі без сліду -- уже доСтирають... Наталю, твоя позиція чітка і правдива, як і завжди, а таке благословіння дуже обмалі дано... і що означає "вірші не для всіх"? а хто пише "для всіх"?... хіба частушки... і то не для всіх, бо я частушок не співаю... і слухати не люблю... чомусь, як тільки рівень мислення здіймається над статистичною "серединою", починаються крики про "зарозумілість"... не зрозуміло -- можна не читати... або читати! поки стане зрозуміло... так, ясно, жертва, видать, намагається заступитися за агресора... не зважай... бо "нам своє робить"... усім нам... поетам... і -- Людям... 1Спам 33 Валькірія • 20:20, 24.09.2012 [Лінк на твір] Валю, це не у приваті "сталося", та й чи сталося щось таке особливе? - ще треба подумати, просто люди часами виплескують у простір свої справжні емоції, то й нехай, не можна ж постійно лукавити і ховати своє справжнє обличчя. Саме в такі миті стає зрозуміло, що людина насправді до тебе відчувала. Час зривати маски - я тільки за СПРАВЖНІСТЬ! -1Спам 24 укран • 13:03, 24.09.2012 [Лінк на твір] Шановна Наталко, схиляю голову перед Вашою майстерністю, проте мушу також зауважити, що Ви витрачаєте сили трошки жорстко і категорично. Мені жаль того, про кого Ви думали пишучи цей вірш. 1Спам 25 Валькірія • 13:33, 24.09.2012 [Лінк на твір] У мене почуття жалю я лише до немічних калік, які прикуті до інвалідного візка і не можуть поворухнутися, аби щось зробити. А до здорових, у яких є руки, ноги й голова - нема. Волю і характер треба гартувати, а не заколисувати слізним скигленням і потаканням слабкостям і вадам. Так, я жорстка, але насамперед до себе. І справа вибору кожного - брати щось за приклад з мене чи ні. Хай щастить! 0Спам 26 укран • 13:43, 24.09.2012 [Лінк на твір] дарма Ви так. В цих словах проявляється Ваш характер. А де Ваша сила - у образі "на все життя"?, де Ваша жорстокість до себе - у доказуванні своєї правоти?, де Ваше світло - у гордині? де Ваша присутність - у ігноруваннні листів, і посвячених Вам рядків? де Ви, я Вас, на жаль, вже давно не бачив... тому що Ви так хотіли! Хай щастить 1Спам 27 Валькірія • 13:50, 24.09.2012 [Лінк на твір] А хто сказав про образу? Ти надто перебільшуєш, Колего по перу. Насильно милим не будеш, як кажуть у народі. Я ніколи не стукатиму до кривавих ран на руках у ті двері, за якими, я знаю, мене не хочуть ні бачити, ні чути. Я нікому не нав'язую свою правоту. І тобі не стану. І не потрібно намарне тепер шукати якісь шляхи для "відступу". Ти ВСЕ сказав. А я ЗРОЗУМІЛА. Щасти! 0Спам 28 укран • 13:52, 24.09.2012 [Лінк на твір] Ні не все, просто Ви не хочете слухати І нічого Ви не зрозуміли 1Спам 30 Валькірія • 13:58, 24.09.2012 [Лінк на твір] Знаєш, навіть не так важливо, чи я тебе зрозуміла. Значно важливіше, ЧИ ТИ САМ СЕБЕ ЗРОЗУМІВ, зробивши те, що зробив???... 1Спам 31 Валькірія • 14:00, 24.09.2012 [Лінк на твір] І як потім можна дивуватися, що люди почувають себе самотніми і покинутими?!... цінуємо лиш втративши... 0Спам 36 укран • 12:00, 25.09.2012 [Лінк на твір] Себе я зрозумів і розумію добре, як же жити не знаючи хто Ти, це буде хаос. А давайте подумаємо, а що я зробив - висловив вкотре Вашу, намій погляд, підкреслюю, на мій погляд, головну помилку - гордість, яка веде до багатьох проблематичних ситуацій, в тому числі і з п. Іриною Пшеничною. Я пишу сюди, тому що розмови в приват Ви просто ігноруєте ( а хіба це не образа?) та будьте Вищі, простіть і Вам проститься, повірте, я вже сам стільки раз терпів, але прощав. Будьмо милосердні, терплячі і мудрі, це важко, дуже важко, та легше мільярди віршів написати, ніж просто покірливо вистояти і витерпіти! 0Спам 37 Валькірія • 12:18, 25.09.2012 [Лінк на твір] Відповідаю ВОСТАННЄ на тему моєї "гордості і непрощення за якісь образи" - Я НІ НА КОГО ВЖЕ ДАВНО НЕ ОБРАЖАЮСЯ, УСІМ ПРОЩАЮ І БАЖАЮ ЛИШЕ СВІТЛА У ДУШІ! І попрошу не дорікати мені більше за те, що я комусь начебто не приділяю стільки уваги, скільки комусь хочеться, я ж не робот якийсь, якого можна запрограмувати видавати на гора якісь рухи чи звуки. Кожен сам обирає, як йому ставитись до тієї чи іншої людини, це право вибору кожного, ми не можемо комусь дорікати за те, що нас не люблять, це марна трата часу та енергії. Бажаю завжди знаходити примирення з власними янголами! Щиро, Валькірія. 1Спам 29 Валькірія • 13:55, 24.09.2012 [Лінк на твір] Знаєш, я надто часто стрічаюсь в цім житті з ситуацією, коли руку, яка простягнута, аби нагодувати ближнього, цей ближній, начастувавшись досхочу, потім бере і... боляче кусає... Старе, як світ "кіно"... 1Спам 34 Roksa • 05:53, 25.09.2012 [Лінк на твір] Люди, прошу Вас не сварісться!!! У світі стільки бід і чорнот- ну давайте бути терплячими одне до одного! Всі однаково станемо перед Богом: і професор і двірник, і хто вмiв римувати -і хто ні. Любімося! Всіх люблю Вас! 0Спам 35 Валькірія • 09:22, 25.09.2012 [Лінк на твір] Роксоланонько, та тут насправді ніхто не сварився, просто висловив справжнє, не лукаве ставлення один до одного. Ну треба ж деколи людям маски скидати і показувати своє справжнє обличчя. Так що все гаразд, ніхто не постраждав.

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі