ВІРШІ

Вірші, мої діти,

Вже повиростали,

Та життю радіти

Ще не перестали.

Ось і я із ними,

Мов хлоп’я радію,

І співають рими

Сурмами надії.

І нехай там люди

Знизують плечима –

Я писати буду

Без перепочину.

Пройдуть дні безхмарні,

Прийде день останній –

Відвезуть в лікарню

У важкому стані.

Та й під оком смерті

Справу не полишу,

А смішним дотепним

Вас потішу віршем.

2007