Ти-центром є мене самої. Ти - є моїм святим ядром І аж до згуби смоляної, У смертну мить страшним судом Чи хто вложив, чи сама взяла Тебе за Всесвіт, за весь світ. Я з тебе ідола зваяла, Й благословила на політ.
Чи полетиш..., і як далеко? Чи сколихнеш струну душі? Я знаю, що не буде легко, Та з*єдную слова в вірші.
|