Не погоджуюся, що така думка є правильною, бо наше життя складається із різних тем, великих і малих, і одну і ту ж тему люди бачать по-різному, і нема таємних, незнаних людьми тем, просто одні хвилюють людей більше, інші менше. Ось візьмем для прикладу тему Л.Костенко виставлену Вами у міні-чаті, ніби нічого нового, а як правильно сказано...ось у цьому талант. Для мене тема не має значення, головне, щоб вона була добре висвітлена, логічно завершена, з дотриманням всіх поетичних і граматичних норм. Щодо Вашого вірша, то хочу запитати, чи знаєте Ви, що таке діалект?...Це місцева мова. В кожному регіоні, в кожній місцевості, навіть в кожному селі чи місті є свої діалекти. Ми на українському сайті, то де Ви тут бачите діалекти, якщо і зустрічаються, то дуже, дуже рідко одне, або два слова, а Вам уже й набридли. Можливо тут би краще підійшло слово діалоги і то я не дуже впевнена. «Невже не можеш споглядати вище, над своїм "Я" і над своїм двором?» Не бійся, що там вітер гучно свище Працюй, поете, віддано пером…
Я знаю що таке діалекти.... Не буду нічого доводити... Але ж часто сучасні поети пишуть про одне і теж тільки слова переставляють: Вставай з колін, мова солов'їна.....
Хотіла привернути увагу на те, що всі ми такі ж передбачувані у повторності.... Дякую, за комент, пані Катерино
Скільки людей, стільки думок. Висловлю й свою думку з приводу прочитаних рядків. Я вважаю, що Всесвіт - це і є життя, про яке ми пишемо. Люди - це душі. А що найголовніше для душі? Напевне, висловити свою любов або ненависть до когось чи до чогось... Окрема тема - тема Бога. Але ж Бог живе в усьому земному... Чи можете дати приклад "космічної" поезії? Цікаво зрозуміти Вашу думку до кінця.
Писати про буденність просто, а от про щось вище , мудріше, та і не про себе , і разом з тим просто , зрозуміло, - вдається рідко... Спасибі, пані Надія...
Кожна людина пише про свою душу і ні про що більш. А вже що в кого в тій душі, то є його і тільки його планида. У когось там Всесваіт голий, як зірка в небі, а в когось рідна мати, котра тепліша за сам Всесвіт. Кожен пише про свою душу, аби її побачили інші. Хто зможе і схоче.
Ви помиляєтеся, пане Михайле.. Не кожен пише про свою душу... Є, які пишуть про інших і вважають інших мудрішими... Своє ближче, своє болісніше... в цьому і є егоїстична суть людини...Бо кожен дбає про своє...
Всі чекаємо на щось нове, неповторне! Нажаль, все наше життя це гори, долини, річки і болота, любов і ненависть і т.д. Все заторкує наші почуття і про них пишемо. Часом відвідаємо космос, але повертаємося на нашу " рідну землю, де народилися, зросли, і заслухуємося у пісні соловейка" Не бачу нічого в цьому злого. Кожний з нас хоче висловити свою любов до Батьківщини!
Не кожному дано бути мудрими... Багато покликаних, але мало вибраних, пані Таля... Поетів стало, як машин....
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
та
у Вас 
0
