Донині з радістю і болем Мій зір приваблюють поля Тому, що маю я мозолі, В яких спресована земля. На долю скаржитись не варто, Бо досі в рідній стороні Між небесами і асфальтом Я доживаю тихо дні. Встаю удосвіта з зорею І сію, друже, вір не вір, З долонь, пропахчених землею, Як зерна, букви на папір…
Вікторе - Ви молодець!!! Читаю позитив у вірші і згадую мій улюблений з Ваших віршів "Гребу бадилля на городі": там теж - і важко, і радісно, і купа позитиву!!!!!!! Люблю Вас таким.
Оксано, а ти хіба не здогадуєшся, що саме твої коментарі мене надихають і вселяють у мою душу той позитив, про який ти зараз говориш? Дякую тобі за це.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Ну, ображати іншого- це, мабуть, ваша сильна сторона. До речі, я вашої оцінки не просив. Чи дуже сильні ваші творіння, я ще не дивився, але
ruhlyvy:Отож, Бог таки допоможе! А Вам має ще капітально допомогти пан Гонта, бо всяк інший Адмін на його місці давно закрив би Вашу сторінку за Ваш ХРОНІЧНИЙ флуд, і бажання
ruhlyvy:Пане Іване, Ви, вибачаюся, вдалися до відвертої ДЕМАГОГІЇ! Вам - про Київ, а Ви - про бузину! :-) Стосовно ж того, щоби втекти з Америки, то ми з жінкою вже майже пенс
у Вас 
1
