Ми просто ті...хто вірить в слово, плекає,тішиться незримо, тож інколи свою розмову, розпочинає з нами рима. Не завжди це буває вдало, подекуди-зовсім провал, бо поміж нас,у ряд дзеркала, мов своєрідний перевал. Сьогодні у душі печалі, а навкруги цвіте весна, як передати цинус жалю, щоб зрозуміли ти й вона??? Ми пишем вірші і сонети, верлібром б"єм,хтось гуморески, інакший під пісні куплети, а в голові із слів лиш фрески. Тож пробачай ти нас будь-ласка, не думай ,а читай і вір, і ти побачиш "Нашу казку", то ллються душі на папір.
|