Я весь такий, як світ навколо:
Жорстокий, лагідний і вільний.
В осінній мжичці прохололій,
Ізнов тиняюся безцільно.
В моєму спокої терпіння
Відчай закопує незримо.
Дедалі важче в час осінній
Мені слова складати в риму.
Для когось, може, то дрібниця,
Іще далека й незнайома.
Мені ж не спиться й не сидиться
В глухому мороці нічному.
Поміж молитвою й прокльоном,
Іду розгублено й печально.
Шукаю в нетрях лексикона
Слівце, як пояс рятувальний.
Броджу у темряві по колу, -
Заручник слів чи божевільний?..
Я весь такий, як світ довкола:
Жорстокий, лагідний і – вільний!..
|