Я досі не знаю, і дивлюсь з-під лоба на ритміку, ямб і хорей, один - випадковість, десяток - то спроба, а сто - це, мабуть, ювілей.
Хоч інколи сердиться "майстер": не хочеш? не можеш? - облиш, та вірю, що зміниться настрій, і знову допишу я вірш. Хай скажуть, що кволий, зашарпаний він, та в цьому не бачу проблеми, я ж поки не птаха, а просто пінгвін, (прекрасні слова написані Nemo).
Та в нас усіх спільна єдина хвороба: шукати в чім сутність ідей; один- випадковість, десяток- то спроба, а в мене, мабуть, ювілей.
|