* * *
Впала зірка просто на долоню...
Попросити б в неба добру долю,
Я ж взяла та й пісню попросила,
Бо не відала, не знала, що творила,–
Зачарована була її красою,
Ніби світ весь був переді мною. Думала, ото вже буде свято,
Як та пісня з’явиться крилато,–
По-весняному навкруг все стрепенеться,
Що тривожило – забудеться, минеться.
А вона тихенько прилетіла
І на серце сіла наболіле... Я веселої хотіла та дзвінкої,
Чом же, Боже, дав мені сумної?
| 
у Вас 
0
