Смітник історії засмічено ущерть,
а віршоробством занехаяно достоту,
та відчайдухи все ж стрибають в коловерть
піїтських буднів і беруться до роботи.
Без тіні сумніву вправляються пером
у вмінні файно опановувати лайку
і, землю геніїв тавруючи тавром,
складати вірші під несправну балалайку.
Така їх доля, Лесю. Грець із ними, грець.
Вони не відають за крамом паперовим,
що просто марні надпотуги до сердець
зронити крихти ті словесної полови.
Ніхто не вартий з них жіночої сльози.
Ніхто не вартий з нас – і будь-якої жінки.
А Ви лишайтеся, як вічні образи
з печаттю мудрості і духом Українки.
Ми всі витворюємо вірші повсякчас,
і наші «твори» коментують звідусюди.
Але ж усім нам – позику дав Час,
а хто є хто – Історія розсудить.
Смітник історії ж засмічено ущерть,
а віршоробством занехаяно достоту.
Най відчайдухи все ж стрибають в коловерть
піїтських буднів і беруться до роботи
Щоб зрозуміти того чи іншого автора, його думки, треба знати його особисто, або побувати на його місці. Так, можливо серед літературних сайтів багацько сміття, але тут є великий відбір! Якщо раніше були доступними тільки вірші надруковані у книгах і газетах, то тепер кожен, хто має доступ до Інтернету має можливість показати свою писанину (я у тому числі). Кожен, хто має гроші, може надрукавати свої збірки, але чи будуть вони зберігатися на книжкових полицях? Час покаже! Що у цьому поганого? До речі, багатьох авторів у минулому за життя вважали ворогами народу і критикували, їх зовсім не розуміли... А ось після їхньої смерті... Хто зхна, хто зна (Це, звичайно жарт). Друкуйте свої вірші, шановний Максе. Із найкращими побажаннями Тамара.
Не приймали б Ви таких швидких рішень, шановний Максе. Оцінка у Вашого твору є досить низькою. Бачу. Ви розраховували, мабуть, на іншу. Прикро. Модерувати тут свою сторінку, мабуть неможливо. Я, наприклад, власну ніяк не можу започаткувати. На сайті купа банерів чи чогось там ще, що гальмує роботу мого потужного ПК. Але ж згодьтесь з тим, що з його (Вашого твору) віршовим розміром існують проблеми. Ямб не витримується. Його змінює анапест, чи навіть амфібрахій з його внутрішніми наголосами, які у кінці рядків становляться чоловічими. Щось проміжне виходить - ні се, ні те. Це я про технічну сторону вірша. А самим головним є те, що він залишався віршем, а не прикладом поезії, яка зазвичай або за задумкою Творця чи когось там ще понижче, з Парнасу, буденне явище робить святковим. Або святкове - буденним. Але ознак бурлеску я не знайшов. Якась невдоволеність - і все. Творчих успіхів. Олесь.
Не будемо тоді згадувати про відсутніх, пані Фросю. Коли-небудь і мене щось зможе спонукати до такого вчинку. Самі філологи, як я бачу, зібрались на цьому сайті. Ото і не знаходите спільної мови. А я, наприклад, не філолог - і про це легко здогадатись. Я після розділових знаків пробіли (прогалини довжиною у одне знакомісце) ставлю - так само, як і в звичайнісінькому письмовому тексті. Уявіть би, які б були мої диктанти чи шкільні твори, якби я не дотримувався цього суворого правила. Свого часу, звичайно, а не зараз. Не пишу я вже давно такого. Хіба що віршую іноді - під настрій та бажання. Шкода, що його (Макса) нема. Таке можна писати, коли людина відсутня, яка мені цю адресу дала. Я ж не з неба сюди впав. Творчих Вам успіхів. Сподіваюсь, що з Вами не посваримось. Нам нема чого ділити, а є, про що час від часу говорити. Або буде. Про наші нові твори. Ваших я ще не бачив. Я на цьому сайті, немов в лабіринті якомусь, бо ще не звик до інтерфейсу користувача (чи читача, чи гостя - яка різниця?) - складний він якийсь, плутаний. На все добре. Олесь.
Вітаю тебе, Максе. Віршуй, як тобі бажється, бо переважній (хоча у цифрі я можу помилятися) більшості читачів, нема справи до віршового розміру - аби твір їм подобався. Вони так і пишуть, що твір їм подобається попри все - наголоси, стопи, жіночі рими, чоловічі, сонети класичні та шекспірівські, умовні. Ти віршуєш ямбом, а в довгих словах він нагадує анапест другим (тобто першим, додатковим) наголосом. Все, що усередині рядка (чи пісні строфи), має бути якщо не ямбовим, то, принаймні, ритмічно однаковим з рядком, з яким воно має резонувати. Ось і вся кардіографія :) Нема нічого простішого, ніж ретельно(або навіть довго) узгоджувати ритміку та рими - бажано нові, а не заяложені. А щоб вони такими не були, треба бути ерудованою людиною. Це вже не т.з. кардіографія, а маленький секрет. Зайшов ото поцікавитись. Гадав, що тебе тут потреную, а ти - мене :) Тренуватимемо віднині тишу :))) Або як воно там вийде. Творчих успіхів. Олесь.
Пані Фрося тут мені щиру відповідь написала. Дякую Вам, щира жіночко. Я так само і відповідаю, що нехай прості люди і віршують, але базові, фундаментальні основи версифікаторства повинні бути. Я без дотримання їх таких віршів настругаю... Ого-го, стережіться. Я позавчора на більярд ходив. Тупим кінцем кия ніхто не грає. І б'ють - хай і не зовсім прицільно, але розуміють, куди, і що після гри буде. Хто розраховується за партію, я маю на увазі :)))) Серйозна розмова, чи не так? Ні, не так. Просто знайомимось :))) А наскільки довго, на яку довжину партії (хай би вона була нескінченно довгою) - це вже як вийде. Я прийшов навчатися, як і всі (якщо це так стосовно всіх інших). Віршуватиму - питайтесь, сперечайтесь, сваріть. Все є корисним. Щиро Олесь. P.S. Вумний - аж самому нудно стало. За це вибачаюсь.
У художньому творі головне - зміст, форма. Щодо правил, то їх треба дотримуватися, але якщо десь щось трохи відхиляється - то навіть на краще, бо це ж творчість, а не промисловість. У творчості не повинно бути штучності, це моя думка. Рима у Вас на високому рівні, римування також, і це не менш важливо! Хоча Ви, Максе, попрацюйте із розміром твору (бо є різна довжина рядків, тому виглядає якось не дуже струнко). А зміст - чудовий, Ви - молодець! Бажаю Вам успіху!
На іншому електронному ресурсі хіба що побажаємо Максу творчих звитяг не у вигляді перемог над словом, а у вигляді гарних і нових творів, що йому вдавалось. Хтось не дуже полюбляє сперечатись чи ображатись - бо знає, що є така швидкоплинна субстанція як час з минулістю якого все, колись незрозуміле, може набути протилежної якості. А хтось - здійснює вчинки, які вважає доцільними. Знов-таки - чому б не посподіватись на час? Творчих успіхів шановній громаді.
Знаєтe,Mаксe,приємнo щo ви заглядаєтe сюди,мoжливo,ви залишили цeй сайт дoсить пeрeдчаснo...Єдинe ,чoгo вам дiйснo бракує цe людськoї прoстoти,ви написали дeкiлька твoрiв i уявили сeбe "Гoспoдoм",мoжe i ,твoри нeпoганi,алe oтoй ваш зуxвальний тoн вiн вбиває будь-якe бажання читати вашe...Ви мeнi нагадали Кiркoрoва у якoгo гoлoс i тeксти,i альбoми дoскoналi,дoки йoгo нe слуxаєш у iнтeрв'ю.Oтак, i ви мeнi як вiн-самoвпeвнeнний,амбiцiйний eстeрик!"Будь пoпрoщe и к тeбe пoтянутся люди,шанoвний Mаксe"
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
та
у Вас 
0
(Це, звичайно жарт). 
