Сумні вітри ширяють в небо.

Сумні вітри ширяють в небо,

Сонливі хмари і туман.

Ось лине ранок. Довгі стебла

Схилили в росах мокрий стан.

Прокинусь і піду в поля

Шукати спокою й натхнення.

Там душу спраглу окриля

І поїть думи новодення.

Жадана мить – зоріє день,

Коли усе бринить віршами,

Що линуть, мов слова пісень,

Аж ген, аж ген під небесами...

Минуть роки... І мимоволі

Їх хтось почує на світанку,

А, може, так, судиться долі –

Усі їх вип’є до останку.

Всього коментарів: 9
Порядок виводу коментарів: 0Спам 1 Високий • 21:23, 21.11.2011 [Лінк на твір] Красиво. Сподобалось! 0Спам 7 Shtanko • 10:05, 22.11.2011 [Лінк на твір] Дякую. Радий, що сподобалось. 0Спам 2 lyu4450 • 21:28, 21.11.2011 [Лінк на твір] Відкрию маленьку таємничку, я живу як би на полі, тобто один будинок а навкруги одне поле, як зліва так і справа, тому мені Ваш вірш надзвичайно рідний Вірш беззаперечно чудовий, але незрозумілий один рядок: Усі їх вип’є до останку. ХТО ВИП*Є А тут як на мене рима вибивається, і мабуть через поля,окриля Прокинусь і піду в поля Шукати спокою й натхнення. Там душу спраглу окриля І поїть думи новодення. МОЖЛИВО СЛІД КРАЩЕ ПРОРИМУВАТИ ЦЮ ЧАСТИНКУ ВІРША... ЗНАЄТЕ ЯК ЦЕ НАЗИВАЄТЬСЯ? ЯЙЦЕ КУРКУ НАВЧАЄ 0Спам 5 Shtanko • 10:01, 22.11.2011 [Лінк на твір] "Усі їх вип"є до останку" - це про вірші, про які говориться вище, а вип"є їх - отой "хтось". Щодо окрилення полів, то там все нормально, на мій погляд. І не навчає яйце, а разом творимо, співтворимо. Ви висловлюєте своє бачення словосполучень, я своє, Ви подаєте його (бачення) у коментарі, я, поглянувши по-новому на нього, роблю свої висновки. А в підсумку - бажано щоб з"явилася добра поезія. Щасти. і Дякую за відмінно. 0Спам 3 lyu4450 • 21:29, 21.11.2011 [Лінк на твір] Тримайте заслужане 5 0Спам 4 Валькірія • 23:50, 21.11.2011 [Лінк на твір] Що за птах, що піє чисто? А може "а я прокинусь і в поля піду у пошуках натхнення...", я щось перечепилась у тому місці "прокинусь і піду в поля"... А віршик гарний, світлий, лиш кінець проситься мені якийсь інший, але то мені... 0Спам 6 Shtanko • 10:04, 22.11.2011 [Лінк на твір] Це так часто буває вранці, спросоння, перечіпляються (жарт). Як на мене читається нормально, але щиро дякую, може згодом відчую, що щось там не так, бо гвіздок забитий - тепер голова всерівно буде про те думати. А про кінець думаю... 0Спам 8 Валькірія • 10:43, 22.11.2011 [Лінк на твір] Думай-думай, кінець завжди має бути особливим 0Спам 9 Abigel • 19:10, 22.11.2011 [Лінк на твір] Гарний вірш, Ігорю. Мені до вподоби. Зауваження Вам уже зробили інші користувачі. Від себе ж додам, що Вам, дійсно, треба б ще попрацювати над цим твором, бо він цього вартий. Успіхів!

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі