Створюючи сторінку поезії Анатолії Панас знайшов у її вірші ось цей вислів: Віршами плачу я щодень Це красиво і правдиво майже для кожного поета, адже іноді вірші саме так і пишуться, коли на душі важко, коли написані рядки зрошені слізьми. ТІК – ТАК Тік – так, тік - так, тік - так Годинник на стіні. Не так, не так, не так Вчувається мені. Не так роблю, не так пишу Не те я думаю, спішу, Не точну ціль собі взяла І не по тім шляху пішла. Нема наснаги у віршах, Збиваюсь з ритму у рядках. То де ж кінець облудних мрій, Де втілення ясних надій. Не те беру я у натхнення, Віршами плачу я щодень. Частіше промінь зоряниць Моргає до моїх світлиць. Нема поривів із буття Туманним виглядить життя. І я з висот надхмарних мрій Не бачу втілення надій. Тік - так, тік - так, тік - так Годинник на стіні Так - так, так - так, так - так Вчувається мені.
|