Коли сміється
хтось, неначе
Із нього
видавили сміх, -
Над
безпорадністю він плаче
З
безпосередністю святих.
Коли дереться
він угору,
Між нами роблячи
прохід –
Нехай зникає у
просторах,
Як метеора
світлий слід.
У всіх його
космічних спробах
Земний
вбачається формат –
Недосконалий
зовсім робот
І застарілий
апарат…
Якщо я хочу бути
сильним, -
Зітру
підлесництва клеймо
Й навчусь
прощати божевільним
Самозакохане
письмо!
13.01.12
|