І опинилась диво- ліра у пазурах страшного звіра, і тепер реве та виє,- разом з звіром скаженіє.
О, Музо-діво, - ліри диво! Чому в поета не жилось, де все співало і цвіло, що ти його любов зганьбила?
Він тебе тішив ,мов дитину, та все до серця пригортав, плекав , лілеяв кожну днину; у росах ранішніх купав.
А, ти лишилася чужою, для убогого поета; душею й голосом німою,- розмінялась на монети.
Ти пішла, немов повія, тішитись в обіймах змія та, опинилася в борделі у лігві звіра на постелі.
О, Музо-діво, - ліри диво! Капризна пані, вередлива, поетом пещена на щастя, гріхом розбещена, гуляща, поверни на шлях спокути, очисть душу від отрути і струни вкраденої ліри звільни з липких обіймів звіра.
Нехай в тобі любов воскресне а, ти в поетовому серці весни розбурхаєш розмай і разом з ним любись, кохай!
О,Музо-діво, - ліри диво! Прийми поетову любов. Ви тільки разом з ним, удвох, в цім світі будете щасливі.
Тема і образність вашого вірша дуже гарні, а от форма бажає бути кращою. Найперше приборкайте розмір, щоб він так не гуляв. Не зі злом я вам це кажу, бо так, як і ви учуся, то ж давайте будемо удосконалюватись.
Вельми, Вам, вдячний за відгук та зауваження.Вірш,дійсно,вдався якийсь "недопечений, глизявий" бо,писався на одному подиху.Спробую виправити,може щось вийде ліпше.
Зараз на багато краще, і хоч вірш не досконалий, але ваші старання заслуговують оцінки. Успіху!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")