Навіщо саме тут, біля синього кольору очей моїх (посміхаючись), зупиналась ти?.. Я б радо, мов той Яків, відслужив сім разів по сім років за кожну твою чарівну усмішку... Та, бач, боюсь, що не вистачить часу (бо вже на повороті я), а перед долею залишитись боржником, якось-то мені не наруку...
|