Питаються мене!
Питаються мене, чом біль думками, Чому завжди пишу сумні вірші, Чому і квіти стали будяками, Такі колючі і такі липкі? Чому кругом у мене лиш печалі, І серце порване якесь в дірках, А сонце в небі, ген закрило хмари, Летять лелеки, оминають дах. Ну що сказати- от хандра з надвору, Зайшла до хати й сіла на покуть, А я ніяк не вижену потвору, Схотілось господинею їй буть.! Вона і квіти викидає з хати, Не можу навіть вогник розпалить, Відкрила двері, холод кличе в хату, Щоб з нею новосил’ячко запить! А я стою одна, чекаю гостя, Казав що прийде, як минуть сніги. Минули! Застряг десь на помості! А може й не збиравсь до мене йти!
Додав: Таля (05.03.2014)
| Автор: © Наталя Буняк
Розміщено на сторінці : Аудіовірші , Буняк Наталя
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 4395 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 16
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
ruhlyvy : Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве! leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА