О, МАТЕРІ ЛИХОГО ПОВОЄННЯ
О, матері лихого повоєння І удовиці в той же самий час... Які пекли вас муки потаємні, Які бажання вирували в вас! В хатах злиденних молоді самотні, Щасливі ви були хіба у снах, А ми, малі, гасали безтурботні До ночі по високих бур'янах. Дні вихідні траплялися не часто, Робочі ж дні у полі - світлові Зате ж яке було для нас те щастя, Коли з'являлись на порозі ви! Нас пригорнувши, ніжно цілували, Вкладали спати, колисали сни І подушками вкрившися ридали По всіх загиблих у страшній війні. 1995
Додав: вершник (18.04.2012)
| Автор: © ЮРІЙ ІВАНОВ
Розміщено на сторінці : Вірші про жінок
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1610 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 1
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.