Закінчились відвідини, Забравши плач і сум, Шумок снує між вітами Заснув, заснув, заснув… Сидить роками стомлена, Немов стара верба, Там, сива мати згорблена, Тяжка її журба… Думки роями крутяться, З очей біжить сльоза… Життя!.. Гірка розлучниця Пройшлася, як гроза… - Я пестила, голубила, Любила, як могла… Лиха година звабила… - Прости! Не вберегла!...
таке, пані Катю, порівняння точне і вдале -- сидить мати, як стара верба... справді схожі... за якимсь станом внутрішнім.... тонко Ви відчули ... астосовно теми -- хай Бог милує кожнісіньку матір і береже всіх діточок їхніх...
Ех... Чому жорстокий час забрав Чому не пригорнув Хоча б на мить мій розпач зняв Чому Він Вже заснув. О, Боже, Ти прости йому За все чим завинив Проходять дні, всі не Такі... Скорбот проходять дні...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0
: 
