Бархатно-черная… Да, я узнаю тебя в Серафиме при дивном свидании. Крылья узнаю твои, этот священный узор. ( В. Набоков )
Оксамитово-чорна. Холодно –зваблива. Пошматовані крила під модним плащем. Та кому воно треба, що ти нещаслива? У таких, апріорі, немає проблем. Оксамитово-чорна сплела павутину, Міріадами блискавок сиплеш з очей. І навряд чи собі ти складатимеш ціну – Твоя вартість відома із прайсу Ночей. Оксамитово-чорна – метелик Безодні. Пізнаю твоє танго над пеклом вогню. Серафим приховає сльозу благородну І комусь твоє місце віддасть у Раю.
|