Ой, цвіте, цвіте бузок...
Ой, цвіте, цвіте бузок В садку молодому. Зупини, козак, візок – Підвези додому. Розкажи - де працював. Підгортав солому? Яку пісню ти співав, Щоб здолати втому? Не питай – чому сама? Парубків багато Навкруги, але дарма – З кого вибирати? Той гулящий, а той п’є, А цей дурнуватий. А о той, як вип'є, б'є І батька, і матір. Лежень, ледар, лежебок, Нероба, валяка… Має тягу до дівок Кожен лобуряка. Я втомилася уже Усе це терпіти. Боже!Лишенько! - невже Мені не любити?
Додав: inkulinets (16.07.2013)
| Автор: © RUSZIN
Розміщено на сторінці : Вірші про жінок
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1841 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Nemo : дякую, з кожним роком розумієш, що життя продовжується попри все і можеш чогось не встигнути...
virchi : Гарно написано! У кожному рядку — любов, вдячність і повага до найріднішої людини. 💙💛
Nemo : дякую, насправді - так...
leskiv : Чудовий вірш, пронизаний любов"ю до матері.