Пані Катерино, дуже душевний вірш!!! Дай Бог, нікому не потрапляти в такі ситуації!
Однак у першому рядку другої строфи читається "тУжу"... Може, так "Не питай чому плачу, сумую щодня..."? Розумію, що втрачається сила емоцій, які Ви намагалися передати, однак так версифікаційно вправніше...
Душевно, пісенно, гарно. Зауваження одне: у третій строфі в останньому рядку замість "мов" краще б ьуло використи "і" чи "та"., бо лірична героїня дійсно тягнеться думками до свого чоловіка, а не тільки уявляє це. І ще - у другій строфі у останньому рядку за змістом на початку краще б було використати "лиш" за змістом.
Дуже Вам дякую за Ваші поради, але наразі залишу все як є, може, з часом щось зміниться, а за дарунок щиро Вам вдячна, бо дуже люблю коли цвітуть ці сонячні квіти.
І що поробиш, якщо не верниться? Плакати? Виглядати? Ні! Треба забувати і жити в щасті , і мріяти про інші почуття.....Це не для мого характеру вірш......Знаю, що Ваший вірш, пані Катерино, буде багатьом жінкам до вподоби.....
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Дякую, пані Катерино, за вірш. Погоджуюсь з кожним написаним словом. Не братИ і ніколи ними не були. І не сестри, на жаль. У мене в Краснодарс
Asedo1949: Дуже дякую за розуміння, п. Таміло, та і з Вашими словами не можна не погодитися, але так влаштований наш світ і лиш одному Богу відомо як правильно, і що кожен народ має
та
у Вас 
0
