Чесно кажучи я не все зрозумів, на що можна сподіватись даже під образом Божим, в кутку безнадій, або вірити, або не вірити, середини не дано. Що ж, коли молися коханій, то це дійсно куток безнадій, сподівання тут даремні. А коли молишся до Бога без віри, це теж даремні сподівання, тоді стає зрозумілим куток безнадій. Дякую.
Ні, Василе і справді пояснювати свої твори у нас на сайті не обов*язково (як і ні будь-якому іншому). А чому я просив так, бо у творі йтеть про несумісні речі - почорнілі хоругви від молитви (можливо молитва була не до Бога?) та інше, пов*язане з храмом. Можливо і храм Ви описували не православний, тоді інша справа, а так - несумісність.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Так воно і є, і це мрія та бажання. якщо не кожного свідомого українця, то більшості. Бо ворог прийшов у нашу домівку і вбиває нас у нашій хаті, на превеликий жаль
virchi: Цей вірш - ще один приклад поезії, народженої війною, це викрик люті та бажання помсти за ворожу атаку. Кожен рядок як це окреме побажання-заклинання на знищення ("Хай в безодню кане", "