Я тебе цілував
біля вишні,
У вишневому,
звісно, саду.
І думки я
пригадую грішні,
Що ніяк у слова
не складу.
Ніч котилася
швидко до ранку.
Я контроль
поступово втрачав.
Твоя мати чекала
на ганку,
Поряд з нею твій
батько бурчав...
Леле, іноді я
відчуваю
Від долоні тепло
на плечі.
Образ твій я уже
й не згадаю,
А та вишня ще
сниться вночі.
| 
у Вас 
