Ще морозець щипає щоки, хоч сонце світить навкруги і вітер завдає мороки, дерева наче всі старі.
А під ногами, сніг холодний, рипить між теплих слів твоїх, мою ти руку благородно, тримаєш у своїй руці.
І холод з'єднаний зимою, та почуття не роз'єднать, сьогодні дума із журбою: руки моєї не пускай.
|