Пт, 11.07.2025, 11:39
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1073]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2705]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1485]
Вірші про рідний край [812]
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1009]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [666]
Вірші про чоловіків [115]
Вірші про військових, армію [219]
Вірші про Перемогу, війну [416]
Вірші про кохання [3435]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [714]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [342]
Щастя - ... [603]
Жінка - ... [265]
Життя... [4536]
Філософам [1316]
Громадянину [922]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Чи потрібен цей модуль
Всего ответов: 355

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про жінок
 

Метаморфоза вовчиці



Вовчицею себе назвала -
Усі навкруги налякались.
Тікати від неї почали,
увечері в хати ховатись.

Бродила селом, завивала.
Зеленим вогнем тліли очі.
Здригалась в норі та гарчала -
одна - серед холоду ночі.

Та раз ВІН в селі об'явився -
принесло швидкою водою.
Наблизився, нахилився
й погладив міцною рукою.

Хтось зойкнув: "Ой, зараз укусить!..."
Ні, руку покірно лизала...
Лягти її тихо примусив -
на спину лягла й... занявчала.

І люди побачили кішку:
м'якеньку, приязну, пухнату.
Така - на подушці, на ліжку,
або під столом - у кімнаті.

...Ця кішечка з НИМ оселилась.
Сидить біля груби в морози...
Сказати лише залишилось:
ЛЮБОВ ТВОРИТЬ МЕТАМОРФОЗИ!


Цей вірш я присвячую усім жінкам, котрих прокляте життя примушує носити маску вовчиці...

16.10.09р.

Додав: ruhlyvy (10.07.2015) | Автор: © Борис Костинський
 
Розміщено на сторінці: Вірші про жінок

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 1683 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Ludmilka: Їжаки сумують за тим за чим і люди! За гармонією і людською теплотою душі! Яка береже і окутує добром! Дуже класний вірш. Прикро, що руйнуємо те, що дає життя.

leskiv: Дякую

kraynyuk46: Дякую за вірш. hands Гарно! Оце дід мало не втрапив у халепу!  :s-

kraynyuk46: Дякую, п. Таміло, за коментар. Це не тільки сумно, а й дуже боляче. І найстрашніше, що такими зрадниками виявилися люди, яких ми добре знаємо,


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz