Про Галку-давалку. Бувальщина
Уся общага її тягала.
Вона давала всім - на "раз".
І про подяку не питала -
такий тоді був дивний час...
У черзі хлопці нервували,
немов на іспиті тремтіли.
Бо вперше жінку впізнавали,
бо аж пашіли - так хотіли.
Ні, не була вона секс-бомба.
Таке собі сільске дівчисько.
Ні шарму там, ані апломбу.
Ніяка - здалеку чи зблизька.
Але була вона найкраща
для тих, хто знав її у ліжку...
Хтось скаже: "Сучка запропаща!"
А хлопці кланялись їй в ніжки.
І ось одного дня цю штучку
"клієнтів" група зустрічає -
пливе з курсантиком під ручку,
букетик з гордістю тримає.
Зареготали бурсаченькі:
" Дивись на цю шляхетну кралю!
Давай до йолопа - хутенько
та й скажем, що вона за Галя..."
Курсант морозиво купує,
а "пані", плачучи, благає:
" Не видавайте! Відпрацюю...",-
й букетом сльози прикриває.
"Зове він заміж... Зрозумійте!
Говорить, що кохає мене...
Ідіть куди-небудь, не стійте...
Тепер його я наречена..."
...Пройшли роки. Хрещатик, літо.
Іду, дивлюсь - вона! Впізнала...
"Він - генерал... Все добре... Діти...
Спасибі, що тоді змовчали..."
12.09.09р.
Додав: ruhlyvy (01.08.2015)
| Автор: © Борис Костинський
Розміщено на сторінці : Вірші про жінок
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1944 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 6
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.