Коли в зіниці набігають сльози
Із ситцю гай на пагорбі горить, Шум золотий пронизує аж щемом – Клітин торкнулась благодатним кремом Оця прекрасна витончена мить. Люблю я мрію між берізок зір І променеві зливи з крон берези, Коли торкнеться осені імпреза Теплом до скронь із вистражданих лір. Чи творять це вразливі почуття У глибині із трепету акорди? Чи то живим зворушений бігбордом , Безмежно любиш прояви життя? П*янкі бентежні запахи трави І знада віт , що скупані в озерці… Рубці лишає на вразливім серці Ця білизна під розчерком брови. Від гри тонких вібрацій у рази Добрієш сам в осяйнім відгомінні І завмираєш в тиші від тяжіння На денці срібнім чистої сльози. Стрункі ряди ошатненьких красунь, А поруч день на пагорбі танцює: Чи то в лісках гармонія мандрує, Чи ти спорхнув до витоків , як лунь? Мов тихий дзвін, краплини кришталю - Від переливів барв в них диво грає: Тут легко так – єство відпочиває, Бо світло світ дарує без жалю. По вінця сонцем сповнена душа… До грама прагнеш в ньому розчинитись, Здається, хочеш з кожним поділитись Усім, чим доля будні прикраша. Це, певен, Суть гуляє на балу… У побут завтра на скрипучім возі Знов повернеться метушлива проза, Кипіння враз понизивши шкалу. То ж , для мелодій пауза в обріз – Візьмуть в обійми пагорби морози… Тому до вік і набігають сльози, Коли відсутні приводи для сліз! Микола Стасюк
Додав: plomin (10.08.2015)
| Автор: © Стасюк Микола
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя