Я щиро дякую всім за співчуття, та не хочу заводити вас в оману. Так, я похоронила старшого сина, (меншого - 14 років назад), котрий хворів 2,5 роки і помер від хвороби Ходжкіна, але я більше ніж впевнена, що якби мої сини були живі і здорові, то обов'язково стали б на захист України. Коли хорониш сина, то не залежить при яких обставинах він помер чи загинув, відчуття втрати непоправимі, які я і описую у вірші.
Ваш вірш дуже щирий, тому віриться йому легко... Ваша правда, смерть з будь-якої причини болить однаково сильно! І (пробачте, якщо раптом ображу!!!) навіть в особистому горі Ви залишилися Поетом - свій біль так майстерно пропущений через образ іншої, точніше - інших, матерів, що мимоволі на очах з'являються сльози. Ще раз прийміть співчуття.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Ludmilka: Їжаки сумують за тим за чим і люди! За гармонією і людською теплотою душі! Яка береже і окутує добром! Дуже класний вірш. Прикро, що руйнуємо те, що дає життя.
kraynyuk46:Дякую, п. Таміло, за коментар. Це не тільки сумно, а й дуже боляче. І найстрашніше, що такими зрадниками виявилися люди, яких ми добре знаємо,
у Вас 
0
Гарно! Оце дід мало не втрапив у халепу! :s-