Як же тебе зараз не вистача
Місячні локони струнами світла,
В шелесті вітру, в зустрічі літа,
В сяйві зірок намалюють ескіз.
Вулиці змовкли. В гілках беріз
Знову визнання гуляють луною,
Свіжістю віє перед грозою.
З трепетом світить ліхтар за вікном,
Лава сумує зігріта теплом.
Дзвінко про щось соловей наспіває,
Де ж ти тепер? Тебе поруч немає.
В спогадах знову ховається вечір.
Знову по дому розкидані речі.
Ніжність стосується пам'ять губами -
Замкнуте коло любовної брами.
Як же без тебе дожити до ранку?
Каву самотньо варить на світанку?
Нас хіба можна с тобою ділити?
Більше не зможу без тебе прожити.
Серце в зітханні моє завмирає, -
Як же тебе зараз не вистачає.
Додав: Гараба (26.08.2016)
| Автор: © Гараба
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
virchi : Твір наповнений світлом, як молитвою за те, що багато хто сприймав як буденність, але тепер – як подарунок. Прості слова набувають сили, коли за ними
virchi : Який милий і світлий вірш! Після всіх важких тем про війну та біль - тут відрада (не в мінус іншим віршам про страждання народу!) . Ви створили
virchi : Так, маєте рацію. На відстані усе інакше, але справжній біль і страждання - тут, на Батьківщині