Сильна жінка

Сильна жінка

Присвячується пам’яті моєї мамі

На пОмилки вона не мала права.
Як завжди, сильна, горда і пряма
Йшла по життю,шикарна і красива,
Хоча на скронях легка сивина.
Ніхто не бачив сліз її і болю,
І скарги на життя ніхто не чув,
Лише вночі сльозам давала волю, 
Коли єдиним свідком місяць був.
Та зранку знов ховалася під маску
Холодної байдужості, мов лід.
Нікому не стояла горда в ласку, 
Хоча в душі від болю блякнув світ. Ні в кого не просила допомоги,
Все починала з чистого листа…
В молитвах щиро дякувала Богу,
Хоч не безгрішна зовсім, не свята.
Була лише звичайна жінка й мати,
Хотіла просто щастя і тепла…
Та слабкості боялась потурати,
Щоб душу не спалити всю до тла.
Для всіх була гордячка й сильна жінка,
Мов королева, по життю ішла…
А їй хотілось щастя хоч хвилинку,
Та тільки щастя доля не дала.