Жінці А може це даремно і не варт
Твоїх зітхань зимовий день , засніжений...
Мурчить в тобі дозріло і розніжено
Твоя жіночність. З голови до п*ят
Завита в біле й золоте мереживо
Стоїш, як Сонце -справжньою і наживо,
І сієш промені без страху й обережності
На обриси космічної безмежності.
Жінці А може це даремно і не варт
Твоїх зітхань зимовий день , засніжений...
Мурчить в тобі дозріло і розніжено
Твоя жіночність. З голови до п*ят
Завита в біле й золоте мереживо
Як Сонце ,в величі своєї незалежності,
Ти сієш промені без страху й обережності
На обриси космічної безмежності. Жінці А може це даремно і не варт
Твоїх зітхань зимовий день , засніжений...
Мурчить в тобі дозріло і розніжено
Твоя жіночність. З голови до п*ят
Завита в білі й золоті одежі
Стоїш, як Сонце,з'єднуючи межі
І сієш промені без страху й обережності
На обриси космічної безмежності.
Мене зачепив цей вірш, але його закінчення псує слово "нажИво", що не являється римою. А як Вам такий варіант?
А може це даремно і не варт Твоїх зітхань зимовий день , засніжений... Мурчить в тобі дозріло і розніжено Твоя жіночність. З голови до п*ят Завита в біле й золоте мереживо, Як Сонце, в величі своєї незалежності, Ти сієш промені без страху й обережності, На обриси космічної безмежності.
Доброго вечора п. Катерино. Можно звичайно п*яту строфу залишити без римування, але словом "наживо" я хотіла донести той природній стан жінки -без гри і масок(який зачасту вимагають реалії нашого життя) а такий, що дав сам Всесвіт. Над цим віршем я довго працювала- було багацько правок, я навіть його "закидала у довгий ящик, та він боровся за своє існування. Я щиро Вам дякую за підтримку і запропонований варіан додам нижче- хай розсудить читач.
Майстрували разом із п. Катериною,тож усі зміни винесла на обговорення. Дякую всім хто залишить коментар і якусь пораду...на якому варіанті зупинитися.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Так воно і є, і це мрія та бажання. якщо не кожного свідомого українця, то більшості. Бо ворог прийшов у нашу домівку і вбиває нас у нашій хаті, на превеликий жаль
virchi: Цей вірш - ще один приклад поезії, народженої війною, це викрик люті та бажання помсти за ворожу атаку. Кожен рядок як це окреме побажання-заклинання на знищення ("Хай в безодню кане", "
у Вас 
1
