Моє життя сповите рушниками, Зітканими любов’ю і теплом, Матусі рідної натхненними роками Гаптованими щастям і добром. Ті рушники – Твоя душа, Матусю, Я, наче хліб, загорнутий в любов, І хай я часом черствим видаюся, Прости, Рідненька, це – юнача кров. Твої слова так часто пахнуть житом, Такі правдиві, що впиваються в м’якуш, Ти кожним днем навчаєш мене жити Й примушуєш почути голос душ. Духмяний хліб готовий вже до столу, Та рушники, хай вічно з ним лежать, Матусю рідна, будь завжди здорова, Бо будеш Ти, і буде благодать!!!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
у Вас 
0
