Вона пече і ріже без ножа. Вона, немов пташини щебетання, Свавільна, горда, рідна і чужа Любов моя найперша і остання. Із нею я у райському саду, За руку взявши, день у день гуляю. Ненавиджу цей розпач, цю біду, Й за кожну мить її благословляю. Вона така примхлива, як гроза. Чи як весна із запахом півоній. Любов - прозора ангела сльоза, Що з неба впала на мої долоні.
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1524 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Так, зло і підлість трапляються серед людей. Але, на мою думку добрих, чуйних людей більшість. Вони підтримають і допоможуть. Треба вірити в к
у Вас 
