Вбий мене
Вбий мене Вбий скоріш і подивись у вічі Поглядом, що вміє промовляти, Лиш не рви мене та не каліч Просто вбий, без поминальних свіч. Воскреси, верни назад цілунком Це – наркотик, швидше колискова. Вибач, вічність промовчав цілу. Не картай мене за це, молю! Стану жебраком, що просить дива, Просить усмішку і стукіт серця… Залишай в моїм житті сліди - Не надовго, тільки назавжди.
Додав: Pushok (12.01.2021)
| Автор: © Стефанець Андрій
Розміщено на сторінці : Вірші про жінок , Pushok
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2820
# закладок
? вірші , Стефанець Андрій
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин ( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ Nemo : дякую, з кожним роком розумієш, що життя продовжується попри все і можеш чогось не встигнути...
virchi : Гарно написано! У кожному рядку — любов, вдячність і повага до найріднішої людини. 💙💛
Nemo : дякую, насправді - так...
leskiv : Чудовий вірш, пронизаний любов"ю до матері.
НАЙПОШИРЕНІШІ КЛЮЧОВІ СЛОВА
у Вас 