Як нам жінкам не вистачає мудрості...
Іскри, щоб бачити, яким простим є світ...
І чути й бачити, перш ніж творити дурощі...
І вміння вдячністю розколювати лід...
Ми зайняті хотіннями й бажаннями...
Претензій сотні в нас є до мужчин...
Та цим затьмарені, не проявляєм вдячності...
Не бачимо, як мало треба їм...
Бажання в них прості й такі приземлені...
Бажають розуміння і тепла...
Любові й щоб були ми поруч мирними...
Щоб радість, що він є, в очах жила...
Щоб чистий одяг і обід із ніжністю...
І віра, що він є найкращий мій...
Щоб ранок починався в нього свіжістю...
Щоб повний сил виходив за поріг...
А ще під вечір видихнути в затишку...
Набратись щастя - бо це рідний дім...
Відчути, що він тут - причина радості...
І що любов основою є в нім!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Ну, ображати іншого- це, мабуть, ваша сильна сторона. До речі, я вашої оцінки не просив. Чи дуже сильні ваші творіння, я ще не дивився, але
ruhlyvy:Отож, Бог таки допоможе! А Вам має ще капітально допомогти пан Гонта, бо всяк інший Адмін на його місці давно закрив би Вашу сторінку за Ваш ХРОНІЧНИЙ флуд, і бажання
ruhlyvy:Пане Іване, Ви, вибачаюся, вдалися до відвертої ДЕМАГОГІЇ! Вам - про Київ, а Ви - про бузину! :-) Стосовно ж того, щоби втекти з Америки, то ми з жінкою вже майже пенс
у Вас