Ця фотографія мене вбиває від чисел цих лиш спогади погані, прив"ялі квіти,помирає... душа моя й цинічні мов догана, висять думки сухі,суворі... У голові моїй,кінець а я живий,а я здоровий й на згадку лиш один синець, про день в якому втратив, свій сенс життя,свій аконіт У мене запитань багато: ось відповідь- мовчить граніт... Ця фотографія мене вбиває, від чисел цих лиш спогади погані, прив"ялі квіти,помирає душа моя...Прощай кохана!
Цікаві намагання автора піднятися до висот творчості !
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Ludmilka: Їжаки сумують за тим за чим і люди! За гармонією і людською теплотою душі! Яка береже і окутує добром! Дуже класний вірш. Прикро, що руйнуємо те, що дає життя.
kraynyuk46:Дякую, п. Таміло, за коментар. Це не тільки сумно, а й дуже боляче. І найстрашніше, що такими зрадниками виявилися люди, яких ми добре знаємо,
у Вас 
0
Гарно! Оце дід мало не втрапив у халепу! :s-