Як ти там, матусю моя мила? Чом сумні наснились мені сни? Білим птахом крила розпустила Сивина у золоті коси. На чоло лягла глибока втома Зморшкою, як в полі борозна. Тільки синь очей твоїх знайомих, Як раніше, ніжна та ясна. Мамо, мамо, в цвіті незабудок Кожну нічку снишся ти мені. Так невпинно крає серце смуток І печаль розлуки довгі дні. Ти для мене – пісня лебедина, Ти для мене – радість і печаль. Ти відрада з синіми очима, За якими і зітхнуть не жаль. Як ти там, матусю моя мила? Знов, мабуть, сумуєш край села І душею тягнешся до сина, Як руками взимку до тепла?..
Розуміємо всі, але через свою природню сором'язливість, будемо чекати, коли хтось за нас ці слова скаже першим. Дякую, Олексію, за ковток повітря в нелегкий час блокади...
не давав б я цей вірш читати мамі...сліз було б...Ага мати єдина жінка яка ніколи не забуде а на рахунок вірша-я як завжди захоплений...особливо останніми словами
Моя читала, плакала... Про матерів написано-сказано так багато різного та красивого, що вже час написане узагальнувати... У кожної людини ненька одна... Щастя вам, матері!..
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
1
а на рахунок вірша-я як завжди захоплений...особливо останніми словами 
