Я був художником твого портрету, і жив тобою тисячі віків, та серце в грудях-то проста комета, перегорає в атмосфері почуттів... Тепер я скульптор твого силуету, та на щоглІ не вистача вітрил, бо моє серце то проста комета, із плином часу розпадається на пил... Душі твоєї стану я поетом, поміж рядків,мене здолає білизна, і охолоне колись твоя комета, уже доросла донечко моя!!!
У мене коли прочитав твір у голові почали крутитися самі комети .
А якщо серйозно - то й справді дуже часто Ви про комети говорите, хоча, повірте, ніби усе і гаразд - логіка, чудові порівняння. Можливо це мав на увазі наш Didусь?
Саша, Браво! "Я був художником твого портрету; Тепер я скульптор твого силуету; Душі твоєї стану я поетом" Геніально! За ідею цих рядків можна списати і комети, яких трохи забагато, і розмір, і рими... Не знаю, що тебе тоді надихнуло, але результат- класний! Була приєно вражена. Дякую. Зичу натхнення!
Коли багато є що сказати треба правильно це описати ...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
. 
