Як ніжна зоря у небі нічному, як листя кленове в саду – на щирім обличчі пре чарівному я усмішку мами знайду. Як перли у мушлях, як тепла роса, як крапля дощу після ночі, як трави шовкові, як чиста вода – мамині лагідні очі. Серце у мами таке полум’яне, ніжне, тривожне та ще й золоте, знаю напевно – воно не зів’яне, завжди любити буде мене.
|