| Як ніжна зоря у небі нічному, як листя кленове в саду –
 на щирім обличчі пре чарівному
 я усмішку мами знайду.
  Як перли у мушлях, як тепла роса, як крапля дощу після ночі,
 як трави шовкові, як чиста вода –
 мамині лагідні очі.
  Серце у мами таке полум’яне, ніжне, тривожне та ще й золоте,
 знаю напевно – воно не зів’яне,
 завжди любити буде мене.
 |