| Два невеликих віршики. Чекаю на коментарі!  ЖІНКИ   Жінка - це страшне творіння. У всіх жінок таке є вміння,
 Яким вони вбивають нас
 І душу вивертають враз,
 Самі як того забажають.
 Як нами гратись добре знають,
 Ми - часто іграшки для них.
 Та що ж ти скажеш проти цих
 Створінь красивих, добрих, теплих,
 Хороших, щирих та дотепних?
 Що ж зробиш, як кохаєм ми...
 11.2.10
  ПРО ВІЧНЕ   Якщо вважаєш, що у тебе, Життя погане, то не треба,
 Кричати це так голосно, а знай
 Що неправий ти трохи. Пам'ятай:
 У нас життя поганим не буває
 Хоч мало хто із нас це знає,
 А настрій лиш поганим може бути.
 Важливо в ці моменти не забути,
 Що це все тимчасово лиш.
 Тому погані ти думки залиш.
  Якщо ж вважаєш, що нікому, Не треба більш в житті ти цьому,
 Ти викинь з голови оті
 Погані роздуми, пусті,
 Й подумай про людину ту,
 Яка для тебе непросту
 в житті твоєму грає роль,
 Згадай сплетіння ваших доль.
 Тоді ти точно зрозумієш
 Що як захочеш, то зумієш
 В житті побачити хороше,
 Життя й щасливим бути може.
  Якщо ж нікого ти не маєш, В житті своєму, то втрачаєш
 Ти майже все в своєму існуванні,
 Ні, не скажу, що сенс життя в коханні.
 Проте життя ніяким буде без кохання!
 Цих снів не буде, почуттів, бажання,
 Лиш без прискорення спокійно будуть дні плисти
 Дні повні туги, жалю й самоти.
 Й чому живеш сказати буде важко...
 Лети угору, біла щастя пташко!
 7.2.10
 |