Два невеликих віршики. Чекаю на коментарі! ЖІНКИ Жінка - це страшне творіння. У всіх жінок таке є вміння, Яким вони вбивають нас І душу вивертають враз, Самі як того забажають. Як нами гратись добре знають, Ми - часто іграшки для них. Та що ж ти скажеш проти цих Створінь красивих, добрих, теплих, Хороших, щирих та дотепних? Що ж зробиш, як кохаєм ми... 11.2.10 ПРО ВІЧНЕ Якщо вважаєш, що у тебе, Життя погане, то не треба, Кричати це так голосно, а знай Що неправий ти трохи. Пам'ятай: У нас життя поганим не буває Хоч мало хто із нас це знає, А настрій лиш поганим може бути. Важливо в ці моменти не забути, Що це все тимчасово лиш. Тому погані ти думки залиш. Якщо ж вважаєш, що нікому, Не треба більш в житті ти цьому, Ти викинь з голови оті Погані роздуми, пусті, Й подумай про людину ту, Яка для тебе непросту в житті твоєму грає роль, Згадай сплетіння ваших доль. Тоді ти точно зрозумієш Що як захочеш, то зумієш В житті побачити хороше, Життя й щасливим бути може. Якщо ж нікого ти не маєш, В житті своєму, то втрачаєш Ти майже все в своєму існуванні, Ні, не скажу, що сенс життя в коханні. Проте життя ніяким буде без кохання! Цих снів не буде, почуттів, бажання, Лиш без прискорення спокійно будуть дні плисти Дні повні туги, жалю й самоти. Й чому живеш сказати буде важко... Лети угору, біла щастя пташко! 7.2.10
|