Мамине серце
Пройшли літа і
довгий вік
Карбами в
серці заживає,
Та непокора є
в душі,
Вона ще
молодістю сяє.
Ще скільки ран
завдасть життя
І болю й
смутку, Бог лиш знає.
А я спішу на
поміч вам,
Бо знаю туга
серце крає.
Букетом ніжних,
теплих слів
Наповню серце
ваше мамо,
Щоб легше
стало на душі,
І світлий
день, приніс вам ранок.
Лікарства кращого
нема,
Як добре слово
є для мами.
І щира
посмішка моя
Загоїть всі
сердечні рани.
|