Олександр ГУНЬКО
*
* *
Найбільше
диво всесвіту –
твоя
душа,
овіяна
космічними
вітрами,
уквітчана
земним
теплом.
Як
часто,
кидаючи
сни,
я
біг до тебе
через
сутінь.
А
ти
відважними
очима
мене
висаджувала знов
на
незалюднені планети
великих
і малих стихій.
Я
знаю,
що
у тебе вкрав
одну
за одною
всі
зорі...
Настане
час –
я
поверну їх.
ти
тільки вічність не розвій.
|